Особистість дитини

Підтримка батьками процесу формування особистості дитини повинна відбуватися шляхом:

Розвитку рухових навичок:
• дотримання спільних вимог щодо розпорядку дня, який відповідає віковим особливостям дитини;
• допомоги дитині у виконанні щоденних гігієнічних процедур, загартувальних процедур, доступних в домашніх умовах;
• заохочення дитини до активної рухової діяльності вдома та на вулиці, проведення спільних ігор, розваг, інших форм спортивного дозвілля;
• прогулянок на свіжому повітрі за різних погодних умов.
Розвитку здоров’язбережувальних навичок:
• створення вдома сприятливого середовища за родинними традиціями здоров’я-збереження, роз’яснення ...
• ... ористі та шкоди певних дій як для власного здоров’я, так і членів родини;
• зацікавлення і заохочення дитини до вживання корисних для здоров’я продуктів харчування;
• закріплення в різних життєвих ситуаціях навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, громадських місцях;
• використання художніх творів (казки, оповідання, вірші, твори живопису тощо) про здоровий спосіб життя.
Розвитку самоставлення / свідомості дитини:
• безумовного цілісного сприйняття дитини як повноцінного члена родини, а саме: поваги до її потреб та бажань, її емоційної підтримки та заохочення; врахування вподобань та смаків, врахування думки дитини під час прийняття спільних рішень, надання їй відчуття безпеки та захищеності;
• узгодженості цінностей, виховних позицій та вплив між усіма членами родини;
• створення в родинних умовах простору для активної життєдіяльності дитини на побутовому та культурних рівнях;
• забезпечення щоденного позитивного емоційного, вербального та фізичного контакту з дитиною, вияв щирої зацікавленості та особистої участі у справах дитини (ігри, освіта, дозвілля, побут, спілкування тощо);
• забезпечення умов для набуття дитиною соціального досвіду взаємодії з однолітками та дорослими (відвідування місць громадського користування: гра та освіта з іншими дітьми; участь у культурних, мистецьких, громадських подіях тощо);
• позитивне ставлення до закладу дошкільної освіти, а також підтримка авторитету педагога, готовність включитися в розвивальну та/або корекційну роботу, ініційовану фахівцями психолого-педагогічного супроводу (педагоги, психологи, медики та інші профільні фахівці), що зумовлена індивідуально-типологічними особливостями та потребами в розвитку дитини.»